Заняття на велотренажері

Їзда на велосипеді - відмінний спосіб зміцнити здоров`я. При будь-якому рівні фізичної підготовки, ефективні результати забезпечують цілеспрямованість і терпіння. Але через брак часу велосипедні прогулянки стають майже недосяжною мрією для багатьох. Велотренажер - ось відмінна заміна велосипеду, адже реальна користь від велотренажера підтверджена численними дослідженнями, проведеними вченими.

Всупереч загальноприйнятій думці, що велотренажер розвиває і зміцнює тільки м`язи й кістки ніг, медики і фітнес-тренери заявляють, що основне позитивний вплив велотренажер робить на серцево-судинну систему та органи дихання. Не випадково друга назва даного пристрою - кардиотренажер, тому що шляхом регулярних занять досягається зміцнення серцевого м`яза і поліпшення кровообігу всього організму.

Про зміни, що відбуваються після занять на велотренажері може розповісти серцевий ритм: він стає розміреним, чітким, стабільним. За рахунок фізичного навантаження, одержуваної організмом при «їзді» на велотренажері, значно збільшується функціональний резерв серця. А якщо під час занять злегка посилити аеробне навантаження, то основа для надійної роботи серця буде забезпечена напевно.

Зміцнення рухового апарату

Під час занять на велотренажері в активну роботу залучено близько 600 м`язів і більше 200 кісток. Цей «руховий ансамбль», за словами відомого російського фізіолога А. Ухтомського, удосконалює різноманітні форми зв`язків між окремими частинами людського організму, зміцнюючи руховий апарат в цілому. Особливо потужний розвиток і зміцнення отримують м`язи ніг і всього поперекового відділу. Суглоби і зв`язки стають більш рухливими і міцними. Випрямляється постава, що летить і вільної стає хода.

Апаратний масаж

Апаратний масаж - масаж, при якому на пошкоджені органи і тканини впливають за допомогою особливих пристроїв. На сьогодні існує величезна кількість апаратів, що відрізняються за зовнішнім виглядом, ступенем і характером дії.

Основною перевагою апаратного масажу є велике зниження витрат часу, оскільки є можливість проводити процедуру самостійно. Але, інакше, оскільки під час проведення процедури масажу таким методом нереально вести контроль стану масажованого ділянки тіла.

Перший апарат з метою проведення вібраційного масаж з'явився приблизно в той же час, коли була створена механотерапія (система фізичних вправ, зроблених із застосуванням апарату). Основоположником даного методу називають шведського доктора Г. Цандера.

Застосування УВЧ-терапії при гаймориті

Синусити є такими захворюваннями, які категорично не можна залишати без належної уваги. Щоб уникнути ускладнень, вони вимагає негайного, комплексного лікування. Саме тому часто ЛОР, крім усього іншого, призначає своїм пацієнтам УВЧ при гаймориті. Однак слід зазначити, що ця методика є однією з протизапальних терапій і дає позитивний ефект тільки в разі її поєднання з медикаментозним лікуванням. Це означає, що одночасно з УВЧ слід використовувати й інші методи лікування гаймориту. 

Багато людей, не розуміючи сенсу УВЧ-терапії, задаються питанням про те, в чому полягає її користь. Таким пацієнтам не завадило б знати, що на відміну від класичних процедур, що використовуються при лікуванні гаймориту (промивання, прокол), вплив ультрависоких частот не викликає хворобливих відчуттів. Крім того, електричне поле впливає на іони і молекули тканин, завдяки чому зазначається: 

• розширення капілляров; 

Озокерит. Озокеритолікування (Озокеритотерапія).

Озокерит – є природною гірською породою. Це поєднання парафіну, мінеральної олії, смоли та інших речовин. Різні його родовища відрізняються за хімічним складом, та кольором: жовтий, бурий, світло-зелений, чорний. При тривалому зберіганні на повітрі озокерит темніє. Його можна Розчинити в скипидарі, бензині, гасі.

Тривалий час озокерит використовували у виробництві звичайних освітлювальних свічок чи електроізоляції. І тільки згодом було виявлено, що його можна використовувати у лікувальних цілях.

Цікавим фактом є те що, прикарпатський озокерит використовувався підчас ізолювання першого транс-атлантичного телефонного кабелю, що прокладений по дну океану між Американським континентом та Європою 

Озокерит лікування

Лікувальну дію озокериту пов'язують не тільки з його особливостями як теплоносія, але і з наявністю в його складі біологічно активних речовин, що проникають через неушкоджену шкіру.

Лікувальна фізкультура для м'язів хребта

Лікувальна фізкультура - це комплекс вправ, спрямованих на зниження больового синдрому при багатьох захворюваннях. Приступаючи до занять, кожен пацієнт повинен вибрати для себе найбільш підходящий комплекс і слідувати йому протягом певного часу, переходячи від простих вправ до складних. Заняття не повинні супроводжуватися больовими відчуттями і особливо з їх посиленням. Спочатку може з'явитися легке загострення у вигляді хворобливих відчуттів, цей факт свідчить про те, що м'язи звикають до нової навантаженні, однак, з часом ці симптоми йдуть. Основний засіб лікувальної фізкультури - це дозовані фізичні навантаження. Якщо комплекс вправ підібраний правильно, можна підвищити тонус м'язи в певних місцях. У чому користь лікувальної фізкультури? Фахівці рекомендують перед тренуванням розігріти ту частину тіла, яка потребує тренуванні. Для цього можна покласти розігріте рушник на 10 хвилин або прийняти гарячу ванну. Починати заняття лікувальною фізкультурою слід дуже обережно, а

Форми лікувальної фізкультури

Лікувальну фізкультуру застосовують у формі різних процедур. Основні з них такі: лікувальна гімнастика, гі­гієнічна гімнастика, індивідуальне завдання (самостійне заняття), прогулянки, екскурсії, туризм, елементи спор­тивних вправ, теренкур, трудотерапія.

Лікувальна гімнастика. Індивідуальні заняття проводять окремо з кожним хворим. Вправи можна виконувати біля ліжка хворого в палаті, в кабінеті лікувальної фізкультури або на повіт­рі.

Для групових занять створюють групи в складі 6—10 хворих і більше.

Ранкова гігієнічна гімнастика. Це комплекс фізичних вправ, використовуваних із загальнозміцнюючою, гігієніч­ною метою.

Індивідуальні завдання (самостійні заняття). Це по­ширена і зручна форма лікувальної фізкультури. Хворо­му підбирають комплекс вправ або кілька спеціальних вправ, які він розучує під наглядом спеціалістів лікуваль­ної фізкультури, а потім самостійно виконує в палаті або вдома. Ці вправи хворий може виконувати кілька разів на день за показаннями.

Прогулянки, екскурсії, ближній туризм призначають з метою активізації рухового режиму.

Плавання дуже благотворно впливає на організм, за­гартовує його і має велике гігієнічне значення.

Лікувальна фізкультура, як один із головних предметів в корекції вад розвитку

Питанням планування і підбору конкретних методик і прийомів роботи з лікувальної фізкультури приділено недостатньо уваги в науковій і методичній літературі.

Особливе місце серед занять дошкільного та шкільного курсу для дітей з вадами займає ЛФК (лікувальна фізкультура), що обумовлена, перш за все, специфічним впливом засобів фізичної культури на організм дитини. Жодний з навчальних предметів, крім ЛФК не зробить такого вагомого впливу і взаємодії на рівень фізичного розвитку дитини, на стан здоров'я, на формування життєво важливих рухових вмінь та навичок, на корекцію наявних недоліків у фізичному розвитку.

Характеризуючи фізичний розвиток сліпих та слабозорих дітей, багато авторів відмічають, що втрата або порушення зору в дитячому віці в подальшому діє на динаміка фізичного розвитку у сліпих і слабозорих. Рівень розвитку відстає від нор ми. Майже протягом всього дошкільного та шкільного віку діти відстають в рості та вагі від своїх однолітків. Причому, з віком ця різниця в рості збільшується, досягаючи до 16-18 років 9-13 см. у сліпих і 5-8 см. у слабозорих.

Помітне відставання від норм у дітей з вадами відмічається і в розвитку життєвої ємкості легень. Дослідження показують, що у сліпих вони більш виражені в 10-12 років (504см3), у слабозорих - в 11-13 рокш (675 см3).